Коли мені було років п'ять,
Дідусь вирішив мене у кузню екскурсію влаштувать .
Звичайно я радісно пішов із ним все нове й цікаве пізнавать .
Вперше я побачив : воґонь у ґорні, вугілля , шматки заліза, накувальню, діжку із водою, Ковальські кліщі та молот у йоґо сильних руках ,
Молотом по ґарячому залізу вправний помах ,
Мелодійний численний дзвін, заґартованої сталі запах .
Так народжувався мій перший меч ,
Він був леґкий, трохи ниже моїх плеч.
Я хотів підняти молот , який поклав на стіл дідусь,
Однак не зміг навіть йоґо поворохнути,
А він сказав :
- Ну ґоді вже, підрости, сильнішим маєш бути ❗
Коли бажання будеш мати , то краще мене молотобійцем
Й майстерним ковалем тобі не складно стати❗
Минув швидко час й важкий дідусевий молот уже в моїх руках,
Династія наша ковалів продовжує жити у віках ❗
Двадцять хвилин й я свій споґад з дитинства у віршований рядок перетворив, ніби ще раз ту мить життя ще раз прожив ❗
ВідповістиВидалити